среда, 6 июня 2012 г.

живу по правилам своим


Живу по правилам своим
Ошибками своими их пишу.
И обещаниям чужим
Я  слепо  верить не спешу.

А просто стала я взрослеть
И ложь так стала очевидна,
От комплиментов тошных млеть—
Смешно  и  до горечи  обидно.

Мне часто кажется, порой
Что лучше быть «набитой дуррой»
Жестокой  даже лучше, злой
Всегда на нервах, хмурой.

Ведь доброту у мире зла
Никто теперь не привечает.
А лишь бы власть в руках была.
Одежда, лишь по ней теперь встречают.

Любовь и нежность, простота,
Душевный трепет и стенанья
Исчезли, канули, осталась пустота,
Воспоминанья о былом.... преданья.

Живу по правилам своим
И пусть я часто ошибаюсь.
Не верю я словам чужим…
Я «шишки» бью и… улыбаюсь.

роздуми


Я з радістю стрічаю днину
Хоч часто з болю ломить спину,
І не осуджую  і не караю,
А з розумінням все прощаю.
Не падаю я, перечіпаюсь …
І досить часто помиляюсь.
Караюсь, мучуся і  каюсь.
Та за брехнею не ховаюсь.
І щоб не плакати – сміюся,
Комусь банальною здаюся.
Життя , таким як є сприймаю.
Чудес я більше не чекаю.
І лиш єдине ще болить—
Вкусити , кожний норовить.