ВІДЧАЙ

                              

Ні перед ким боргів не мала

Нікому я не завинила.

Не крала і не обдирала

В житті нікого не дурила.

                Все коліньми та головою

                Стежки а житті  мостила.

                Була дурною молодою

                На старості , зовсім здуріла.

Життя пройшло все поруч , близько.

Шукала, все збиралась жити.

В душі лишилось попелисько

Аж вовком хочеться завити.

                В минулому вже нічого шукати.

                Майбутнє, наче у тумані.

                Що втратила й чого чекати

                Де спинюся у дні останні?

Життя пройшло , стекло водою,

Майнуло перелітним птахом.

Все було, наче не зі мною;

Все промине і стане прахом.

                Нічого вічного не має

                Усі слова – брехня й облуда

                І спомин серце моє крає

                Був чоловік: гуляк, паскуда.

Усе було. Чого чекати?

До чого ще приготуватись?

Нема дороги щоб вертати.

Куди іти , куди податись?

ВЕСІЛЬНЕ ВІТАННЯ

               

Вас з одруженням вітаю

Щастя й радості бажаю

Щоб легенько вам жилося

Все,що мрієте , збулося.

Хочу щиро побажати

Років 100 отак кохати.

Хай обходять вас нещастя.

Що задумали – хай вдасться

Ви тепер одна сім’я

Доля ваша хай сія.

Ясне сонце й небо синє

Бог для щастя дав людині.

Так любіться й пам’ятайте,

Що життя—коротка мить,

Тож не милостей чекайте:

Кожним днем ви дорожіть.

Розуміти і прощати:

Бути разом  назавжди.

Пам’ятайте, що кохати:

Дар від Бога  золотий.

Хай в вас буде,що бажають

Ваші юнії серця.

Вас з одруженням вітаю

Лийте вина по вінця.

ОДНА.........

Броджу  самотньо в цьому світі

І щемом повниться душа,

Що й досі я так одинока—

Того одного не знайшла.

Того, хто ранками розбудить

І розпочне цілунком днину.

Того, що лиш мене полюбить

Мене, звичайну і єдину.

До кого хочу притиснутись,

Припасти ніжно до грудей.

Шукаю я. Та розминутись

Так просто в натовпі людей. 

БОЛИТЬ

А рана ще болить

Аж хлюпає сльозою…

Щасливо буду жить

Хай навіть не з тобою.

                З тобою за життя

                Лиш полинові роси

                Не мають майбуття

                 Покошені покоси.

Свій біль в душі несу

І від людей ховаю.

Запечену сльозу

Я нишком витираю.

                Я знаю, що ніхто

                Об мене ніг не витре.

                Як буде спроба—то …

                За горизонтом зникне.

Не маю каяття

І не боюсь я суду

За понівечене життя

Сама каратись буду.

БІЛЬ

Де взяти сили, де знайти?

Загублене, розтоптане , зів’яле…

Я вся від болю й гіркоти—

Байдужою, черствою стала.

Біжать, спішать за днями дні.

Життя летить,мов птиця.

А я немовби у вісні,

А може біль той – сниться?

БЕЗ ТЕБЯ

Без тебя камень в сердце

И такая тоска…

Не могу я согреться

У чужого костра.

                Никому не поверю,

                Что всё лечат года.

                Есть у жизни потери—

                Не вернуть никогда.

Годы поездом мчаться.

И уносятся вдаль

И никак не удастся

Мне развеять печаль.

                И мелькают станицы,

                Всё уносят туда,

                Где из жизни страницы

                Не изъять никогда.

И не тает лёд в сердце.

Грусть, седая тоска…

Не могу я согреться

У чужого костра.