Чому трапляються
розлуки,
Що крають серце
на куски.
Коли стають
холодні руки
І різними стають
думки.
Чому стають чужими двоє,
Що були поруч і кохали.
Що поєднали серце своє
Майбутнє мріяли й чекали.
Чому стає колюча
мова,
Уста ненавистю
палають.
І досить
погляду,не слова,
І сльози очі
заливають.
Чому так важко зрозуміти:
Було усе. Закінчилось. Немає.
Було б на краще—не зустрітись.
Так біль голосить, серце крає.
Чому? Навіщо і
коли.
Забракло слів і
розуміння.
Якої вечорової чи
денної пори
В серця вселилось
божевілля.
Чому? Я змучилась прощати
І правду відділяти від брехні.
Чекати ,все життя, чекати,
Щоб вірним був лиш ти мені.
Комментариев нет:
Отправить комментарий