Прости мені,
прости…
Бо більше я не
можу
Той біль в душі
нести
І сліз пекельну
ношу.
Я змучилась,
прости…
Зневірилась
навіки.
Я знаю : вмієш
ти,
Брехати повні
ріки.
Стомилась жити
так
У зрадах і
обманах.
В душі уже не
знак,
Уже суцільна
рана.
Комментариев нет:
Отправить комментарий