Мені більш нічого
не треба
Трішки сонця,
кусочок неба,
Розділить самоту
на двоє
І віддать тобі
серце своє.
І щоб були у
цілім світі—
Тільки ти і ще
наші діти.
І наш дім—повний
щастя й сміху
І ще внуків обом
на втіху.
Мені цього для
щастя досить.
То чому ж мене
світом носить?
Я від дому давно
й далеко.
Тобі важко. Мені
не легко.
Комментариев нет:
Отправить комментарий