ну чому

Кличе ніч в золотаву пітьму

Зачепився он місяць за грушу.

Я сьогодні тобі одному

Виллю правдою душу.

Промінь місяця впав на лице

І ласкавить  тебе той промінчик.

Я не можу й не хочу про це

Та не можу про інше.

Місяцю , місяцю – дивне дитя

Поцілунки ночей голубиних.

Ну чому? Покарало життя

Бути  разом людей – нелюбимих.