НОСТАЛЬГІЯ

Я хочу додому до мами,

До рідного свого села.

Дитячих стежок, де ногами

Я вперше в дорогу пішла.

                Вклонитися хочу могилам,

                Припасти до неньки –землі.

                Хай де мене доля носила:

                Та серце й душа у селі.

Заглянути  в вікна до школи

Там юність і кращі роки,

Що їх не забути ніколи,

Всі згадують їх залюбки.

                Згадати я хочу багато.

                Стежками пройтись на зорі.

                Тут вчилася жити й кохати

                І слухати спів солов’їв.

Тут перші цілунки і сльози.

Де вперше пізнала любов—

Там плачуть в ріку верболози

Я бачити хочу їх знов.

                Це стан у душі – ностальгія

                Все було ,пройшло і нема…

                Залишились згадки… й надія:

                Не випито чашу до дна…