Світ незвичайний і не простий,
В нім більше
Пекла ,а ніж Раю.
Так хочеться
вперед пройти
По тій стежині,
що я маю.
На ній себе не
загублю
Там мої мрії
зацвітуть
Я кожну мить –
благословлю:
Аби лиш буть, аби
лиш буть.
І хай згорять
старі мости
Доріг назад не
повертати.
Бо є на світі –
тільки ти
І жадоба-- тебе
кохати.
І більшого не
хочу від життя
Нещирого,
чужого,ні , не треба.
Моя Любов—моє
дитя
Так довго й
слізно прошене у неба.
Комментариев нет:
Отправить комментарий