Терпіння

О Боже,скільки виплакано сліз

І скільки смутку та розпуки.

Який би нарід ще так зміг—

Терпіть за гроші такі муки.

Чом не потрібні ми собі

На тій землі, що так багата,

А гинем, плачемо в журбі

Самі шукаєм собі ката.

Терпіть приниження й насміх,

Циган «сеньйором» величати.

Який би нарід ще так зміг,

Всміхатись лагідно й мовчати.