среда, 6 июня 2012 г.

роздуми


Я з радістю стрічаю днину
Хоч часто з болю ломить спину,
І не осуджую  і не караю,
А з розумінням все прощаю.
Не падаю я, перечіпаюсь …
І досить часто помиляюсь.
Караюсь, мучуся і  каюсь.
Та за брехнею не ховаюсь.
І щоб не плакати – сміюся,
Комусь банальною здаюся.
Життя , таким як є сприймаю.
Чудес я більше не чекаю.
І лиш єдине ще болить—
Вкусити , кожний норовить.

1 комментарий:

  1. Il perdono trasforma rancori in felicità, un'ombra in una limpida giornata primaverile, il presente in passato.

    ОтветитьУдалить