Я з радістю стрічаю днину
Хоч часто з болю ломить спину,
І не осуджую і не
караю,
А з розумінням все прощаю.
Не падаю я, перечіпаюсь …
І досить часто помиляюсь.
Караюсь, мучуся і
каюсь.
Та за брехнею не ховаюсь.
І щоб не плакати – сміюся,
Комусь банальною здаюся.
Життя , таким як є сприймаю.
Чудес я більше не чекаю.
І лиш єдине ще болить—
Вкусити , кожний норовить.
Il perdono trasforma rancori in felicità, un'ombra in una limpida giornata primaverile, il presente in passato.
ОтветитьУдалить