МОЄ КОХАННЯ

Моє кохання – спалах сонця.

Тебе 100 років буде гріти.

Бо це непросто «свет в оконце»

Це цілий світ і в цілім світі.

Це те , що квітне лиш для тебе

І б’ється ніжністю в очах.

Моє чекання , твоє небо,

Надія й щастя водночас.

Це, те, чого ми всі шукаєм

Тихенько мрієм в глибині.

І в цім чужім далекім краї

На біль зустрівся ти мені.

ТА БУЛО... ПІЗНО

Мені в’язали крила

Коли я до тебе летіла

Закривали уста і очі

І  казали ,що ти не  хочеш:

Мене бачити, мене чути,

Що ти хочеш мене забути.

Я не вірила ,я летіла…

Сама чути я це хотіла.

Вірила: ти не зрадиш,

Допоможеш,розрадиш,

Даси руку, притиснеш ніжно…

Я летіла….

                Та було… пізно.

Я. Р.

                                                                       Я.Р.

Уже ми дійшли до життєвої  осені

Скроні нам срібляться у сивині.

І наші з тобою химерні відносини

Не можна розкласти на Так і Ні.

короткі

Не даруй:не треба

Мені зорі з неба…

Краще ти мене – люби.


------------------------------------------------

Я без тебе помираю.

Сум…

Але інших ти кохаєш.

Глум…




------------------------------------------

Нам цей шанс останній

Доля дарувала.

А натомість розум

У обох забрала.




---------------------------------------------

То – не вірші,то – біль душі,

То – тужний дзвін, в серці моїм.


------------------------------------------------

Кохаю,кохаю,кохаю.

Не стомилася я говорити.

Скучаю,надіюсь,чекаю

І не можу без тебе жити.


-----------------------------------------

Ниє серце й щемить ,

Від чекання й від болю…

Знай,коханий ,в цю мить

Я думками, з тобою.

  

короткі

Із присмаком гіркоти,
Самотності і чекання..
До мене шукаєш дороги ти,
Щоб повернути своє  кохання.
---------------------------------------------

                               

Мовчать уста, говорять очі:

Вони тобі сказати хочуть –

Що ти єдиний в цьому світі.

Один , як сонце у зеніті.


--------------------------------------

Знаю: не забудеш.

Будеш пам’ятати.

І ще довго будеш

Ти мене кохати.

Та пролинуть роки,

Пробіжать водою.

Ти не одинокий ---

Поруч я з тобою.




---------------------------------------------

Захисти мене в непогоду,

Заховай від усього злого.

Бережи ,як джерельну воду,

Як камінчика  дорогого


-------------------------------------------.

Цю особливу мить

Долею нам подаровано.

Устами хочу я  пити:

Промінь с волосся твого.

короткі

                               .

До уст припасти і напитись….

Як у жару води з криниці.

Поглянуть в очі і … втопитись

У глибині твоїх  зіниць.


-----------------------------

Не даруй --  не треба

Мені зорі з неба…

Краще ,  ти мене – Люби.
-----------------------------------------

Іноді гарно скажеться,

Гарно тоді й запишеться,

Думкою так зав’яжеться,

Вузлика не залишиться.
------------------------------------

Весна вже мріями хлюпоче

І вітер хмари розганя.

Я так додому, любий ,хочу

Про тебе думаю щодня.
---------------------------------------

Я без тебе помираю…

Сум.

Але інших ти кохаєш.

Глум.
---------------------------------------

Який вже день,  як я без тебе

Сумую я, сумуєш ти.

О диво! Що не впало небо

В зажуру нашу з висоти.
------------------------------------------------

Я вся твоя – покірна і нескорена

Я вся твоя – у сивині розлук.

Страждаю я, чеканням довгим зморена.

Жадаю губ твоїх, жадаю рук..

ну чому

Кличе ніч в золотаву пітьму

Зачепився он місяць за грушу.

Я сьогодні тобі одному

Виллю правдою душу.

Промінь місяця впав на лице

І ласкавить  тебе той промінчик.

Я не можу й не хочу про це

Та не можу про інше.

Місяцю , місяцю – дивне дитя

Поцілунки ночей голубиних.

Ну чому? Покарало життя

Бути  разом людей – нелюбимих.