Я збиралась в дорогу далеку—
І не знала: на
день, чи на довго.
Скільки зможу,
мій рідний, без тебе,
Без любові твоєї,
без доторку твого.
Будеш в вікна
мене виглядати
І коли я вернуся
додому…
Знаю, будеш мене
ти чекати,
Своє щастя не дам
я нікому.
Тягну руку… ось
зараз торкнуся…
Це лиш сон, він з
світанком зникає.
Я вернуся ,
додому, вернуся
Бо ти довго на
мене чекаєш.
Я не хочу вже
бути багата.
Хочу мати
тебе,лиш для щастя.
Хочу бути: я
жінка, я мати!
Я досягну всього,
мені вдасться…
Чужі зорі
вдивляються з неба,
Чужа мова, а в
нас солов’їна.
Мені тільки
тебе,любий , треба
І ще, ненька моя,
Україна.
Комментариев нет:
Отправить комментарий