На душі моїй щем
Плаче осінь дощем
І додолу пада
жовтим листом.
Дощ сльозою
біжить
І здається в цю
мить
То розсипало небо
намисто.
На душі моїй сум
Від осінніх тих
дум.
Ранки стали
холодні й прозорі.
А я осінню йду.
Та тебе не
знайду—
Співчувають з
висот мені зорі.
Осінь птахом
кричить,
Що у вирій
летить.
І не чути вже
гомону в полі.
А я осінню йду
Навмання я бреду.
Все життя я у
пошуках долі.
Як в осінній імлі
Скроні вже в сивині
Пережитого більш
, ніж доволі.
Моя осінь
прийшла,
А я ще не знайшла
Хто позбавить
душевної болі.
Комментариев нет:
Отправить комментарий